Exit

22 липня 1922 року, коли то біля скель Розгірча стара бабуня дала їм ім’я „Лісові Чорти”, уважається офіційним днем народження Великого Племени Лісових Чортів.

А вночі того дня, як наближається 12-та година, вони спільно або гуртами (хто живе окремо то сам для себе) палять ватру і духом єднаються з Великим Племенем Лісових Чортів, що їх доля розкинула по цілій земній кулі, єднаються у думках із тими, що залишилися на Рідних Землях, чи з тими, що їх уже нема в живих.

З Історії Лісових Чортів

Вперше показалися на світ Лісові Чорти в часі ферій в 1922 р. Тоді виступили як мандрівний гурток пластунів львівського та інших пл. кошів у двох прегарних прогульках в наші любі Карпати.

Перша прогулька у середні Карпати (Стрий-Борислав-Урич-Розгірче-Бубнище-Болехів) відбулася в днях 7-14 липня 1922 р. Описана вона “Поетом диких скель” у станиславівському місячнику “Український Пласт”, 1923, чч. 2-5. Знаходимо там і пояснення, хто це такі Лісові Чорти та що завданням своїм поклали собі звиджувати чудові околиці нашої країни. Між учасниками цеї прогульки були: “Цісар” (пізніше “Люципер де Люфтлінія”), “Мурмурандо”, “Сальче де Гросльох”, “Мунешті” і “Поет диких скель” . Захоплені чудовими вражіннями і успіхом першої прогульки уряджують Лісові Чорти другу більшу прогульку в Ґорґани аж по Чорногору. Прогулька тревала від 22 липня до 6 серпня 1922 (Львів – Підлюте – Скит Манявський – Надвірна – Яремче – Жаб’є – Ясенів – Пістинь – Коломия). На цій прогульці учасників 13. Деякі нові, як “Пікусь”, “Балам-Балам”, “Капітула”, “Мармарош-Шіґет”. Широко описало цю прогульку “Молоде Життя” за серпень-грудень 1922, ч.8-9.

42

До 1925 р. Лісові Чорти розкинені по ріжних пл. установах і гуртках не проявляють як окрема одиниця ніякої діяльности. Хоч у 1924 р. в часі ферій вибираються Л. Чорти на прогульку в Чорногору і як гурток Л.Ч. появляються на 1 пл. стрічі, на Писаному Камені, то цеї прогульки не можна назвати прогулькою Л.Ч., бо із давних Л.Ч. беруть у ній участь тільки три, а саме: “Поет диких скель”, “Пікусь” і “Шіґет”. Інші учасники прогульки щойно з цего часу стають Лісовими Чортами.

96

Доперва на 2 пл. стрічі на Бубнищі в 1925 р. виступають Л.Ч. як зорґанізована одиниця і одержують від Вожда Стрічі назву куріня. Будують окремий великий шалас і відзначаються від інших взірцевим порядком і карністю, яку вміє знаменито вдержати “Цісар Люципер де Люфтлінія Ярко І”. У величавому поході з Бубнища на Маківку курінь Л.Ч. творить задню сторожу. В часі стрічі рішено зорганізувати курінь Лісових Чортів з постійною програмовою діяльністю. Осідку куріня не визначується, хоч в дійсності він буде у Львові. Зараз визначено програму праці, а саме зорґанізування одного великого обласного пластового табору на літо 1926.

109

В самих початках акад. року 1925/26 веде курінь “Шіґет”, опісля “Доктор Юрко”, однак переведення наміченого пляну в діло із усею пл. послідовністю належить признати теперішньому містолюциперові “Харлампієві”. Йому помагали цінними вказівками ВППроф. Чмола і Люципер, а самою будовою табору занимався “Пік”. По поборенні ріжних труднощів (преконування тодішнього становища ВПК, згл. реф. діяльності щодо доцільності одного табору,приготування, будова) станув пл. табор на Соколі коло Підлютого в такому виді, як це бачили учасники 3 пласт. стрічі, яка й відбулася таки в цьому таборі літом 1926 р.

PlStar008-03

Членами куріня стає щораз більше старших пластунів, так що під цю хвилю є всіх 33.

В біжучому році займається курінь справою таборування передусім. А саме підготовляється построєння нового пл.  табору в Головах, за Косовом і розбудова табору на Соколі.

Перша мандрівка

Стрий-Борислав-Урич-Розгірче- Бубнище-Болехів (7-12 липня 1922)

Ярко Весоловський (Цісар),
Богдан Кравців (Галайда, Поет диких скель),
Степан Салик (Сальче),
Іван Зубенко (Сеня Немова),
Володимир М. (Мурмурандо)
Богдан Окпиш (Бодьо-Мужинок) – писар
Петро Козіцький (Мунешті),
Петро Лапка (Лаба-Голодомор, Лапшіц) і
Володимир Городецький (Водоскоб)

Друга мандрівка

Львів-Стрий-Долина-Підлюте-Манява-
Яремче-Шешори-Коломия-Львів (23 липня – 6 серпня 1922)

Ярема Весоловський (“Цісар”,
“Люципер де Люфтлінія”)
Богдан Кравців (Галайда, Поет диких
скель),
Юрій Пясецький (Балам-Балам)
Степан Салик
(“Сальче де Гросльох”)
Петро К (“Мунешті”)
Володимир Мурський (Мурмурандо)
Богдан Окпиш (Мужинок)
Петро Лапка (Лапшіц)
Петро Пясецький “Пік”
Роман Мармаш (“Шіґет”)
Богдан (Євген)
Каратницький (Капітула)
Роман Мацюрак (Піньо)
Іван Зубенко (Сень Немова)

Лісові Чорти витворили свій питомий характер і ріжняться дечим від інших пл. частин. Передусім розвинене в нас широко товариське співжиття, солідарність. Маємо свій окремий монархістично-демократично-комунісітичний устрій. Необмежену власть має над нами Цісар Люципер, тому ми монархісти. Зрештою ми є дійсні демократи, поступаємо після кличів: свобода, рівність і братерство, обов’язково всі тикаємо собі. А комуністи ми тому, що прим. між собою держимося засади: що твоє, то моє, а що моє, то не руш. Устрій куріня має в собі дещо із устроїв зах.-європейських студентських корпорацій, бо ми вважаємо, що такий устрій підходить найкраще під вдачу молодих людей.

З Історії Лісових Чортів

Почитайте також

Close
Go top