Гимном Великого Племени Лісових Чортів є пісня „Прапоре Наш”. До неї склав слова в 1929 році Дусько (Андрій Пясецький), а музику — Де Балам (Юрій на Піснях Пясецький). При співанні обов’язує постава на струнко.
Прапоре Наш
Прапоре наш, замай нам в гордій славі
І золотом та сріблом заблести,
Шляхи нові, могутні, величаві
Бурхливим полетом нам вказуй ти –
Прапоре наш, зорій нам у неволі
Вогняним сяєвом воскресних днів,
Не дай зламатись нам в тяжкій недолі
І в грудях розпали завзятті й гнів.
Прапоре наш, веди нас в бій побідний
Крізь блеск мечів, і дим, і смерть, і кров,
Аж як воскресне нарід наш свобідний,
Нехай прийме тебе під свій покров.
Прапоре наш! Багато впаде в бою,
Багато згине в тюрмах, засланнях…
Усім їм, перед смертю їх страшною
Явися ти в останніх тихих снах.
Прапоре наш! Колючий звій терновий
Сплетемо ми терпінням цим страшним…
Він зміниться тобі в вінок лавровий
Під сонцем волі світло-осяйним!
Марш Великого Племени Лісових Чортів — це пісня „Гей гу, гей га, таке то в нас життя”, створена під час мандрівки Лісових Чортів човнами на Поліссю 1930 року. Слова й музика Чачі (Тараса Крушельницького).
Гей-Гу, Гей-Га, таке то в нас життя
Гей-гу, гей-га! Таке то в нас життя…
Наплечники готові, прощай, моє дівча!
Сьогодні помандруєм, не знаємо й самі,
Де завтра заночуєм… Чорти ми лісові! Гей-гу, гей-га! Чорти ми лісові!
Прапор червоно-чорний — це наше все добро,
Червоне — це кохання, а чорне — пекла дно…
Усі дівчата знають пекольні барви ці,
Забути їх не можуть … Чорти ми лісові! Гей-гу, гей-га! Чорти ми лісові!
А як прийдеться стати зі зброєю в руках,
Маршалок поведе нас, замає гордо стяг!
І сипнемо сто тисяч у груди сатані,
Люциперові решту! Чорти ми лісові!
Гей-гу, гей-га! Чорти ми лісові!