Exit

Маркіян прокинувся за кілька годин до часу збірки. Останні кілька років він завше встає завчасно перед Радами. Маркіян організовує чортівські дійства уже три роки поспіль. Субота 1 вересня – не виняток. Заїхати у десяток точок, забрати реманент, приїхати на місце Ради швидше за усіх з курінною монтажною командою – цей алгоритм Маркіян уже завчив на пам`ять. Увечері на ватрі за багаторазове виконання цього алгоритму Маркіяна нагородять відзнакою. Але про це згодом.

Ми намагалися зробити щось цікаве, синергійне – і нам це вдалось :). Природа у поєднанні із сучасними зручностями. Відтепер наші Ради будуть щоразу кращими та феєричними – не можемо дозволити собі стояти на місці та мусимо вибиватись понад пересічність.

Окрім Маркіяна, на Раду прибуло близько 50-ти старих і молодих Чортів з трьох осередків – Львова, Києва та Івано-Франківська. Місце Ради – село Розігрче на Стрийщині – легендарне, бо саме тут, у скелях, заснували Лісових Чортів. Маркіян якраз сів перепочити після організаційних моментів, коли Мефісто (курінний) ст. пл. скоб Артем Жуков, ЛЧ повідомив інсайт, що де-факто Лісові Чорти стали найчисельнішим куренем в Україні. Якість має наздоганяти кількість, тож курінний провід підготував особлвий червоний конверт для кожного фаміліянта. У конверті – програма, звіти осередків (для економії часу), список питань для обговорення, а також сувенір із магазину «Під три Чорти», де кожен з вас може зробити замовлення.

Рада для Лісового Чорта – це подія, на яку він чекає цілий рік. Окрім можливості побачити фаміліянтів з усієї країни, це ще й нагода порефлексувати, обговорити плани на майбутнє. Ми курінь з традиціями, що творилися поколіннями упродовж майже 100 років, тому це ще й змога передати досвід молодшим фаміліянтам.

Після відкриття та грімкого «Гей-гу! Гей-га!» Маркіян устиг на обговорення лише деяких питань – організаційна робота кипіла увесь період Ради. Вперше за кілька років більшість Чортів обрали старі-добрі намети на противагу комфортним нудним ліжкам. Окрім розставлення наметів, треба було стежити за приготуванням їжі та спортивною програмою. В той час, як досвідченіші Лісові Чорти грали у волейбол, молодше покоління мало свої реколекції на важливі пластові та курінні теми. Як ви уже здогадалися, Маркіян за той час тримав під контролем усю Раду, вирішуючи питання вечірньої програми. Саме ж обговорення залишимо за сімома замками. Цього року кожне питання мало заготовлені слайди на проекторі, тож профіт отримали як аудіали, так і візуали. Привідкриємо таємницю – загальнопластовий і непластовий захід від Лісових Чортів чекатиме на вас уже цього місяця. Стежте за нашою сторінкою у Facebook.

На закінчення обговорення наймолодші Чорти складали ватру й готували шашлик, натомість старші хвости мали окрему, закриту нараду. Про що вони говорили, можна тільки здогадуватися. Але Маркіяну було не до того – ексклюзивний важливий день для Лісових Чортів передбачав ексклюзивну їжу, треба було глядіти за всім. Згодом він зізнається – клопотів і форс-мажорів було вдосталь. Але курінь цього майже не помітив – все вдалося перекрити і залагодити.

А на ватрі вперше за чотири роки відбулося вручення чортівських нагород – арідників і грамот. За працю для Пласту і Фамілії їх отримали 11 хвостів. Маркіян поклав свою грамоту в скляній рамці до наплечника, щоб не розбити. Доля – найкраща жартунка, тож за кілька хвилин Чорти обняли фаміліянта разом із наплечником – скло трісло по всій рамці. А тоді під урочистий гімн Лісових Чортів «Прапоре наш» на найвищий ступінь у Племені – Лісовий Чорт – перевели ст. пл. Андрія Титинюка, ЛЧ та ст. пл. скоба Тараса Іщика, ЛЧ. Опісля частина хвостів вирушила на таємниче дійство, після якого дійсними членами куреня стали ст. пл. скоб Юрій Каратник, ЛЧ, ст. пл. Андрій Чеберяк, ЛЧ, та ст. пл. Євген Миколишин, ЛЧ. Під час переведення хвостів решта хлопців підготували шашлик, перекус та інше. Маркіян заслужено лежав поруч. Ніхто не посмів його будити – заслужив.

А вранці після сніданку й закриття Чорти поїхали купатися на річку Стрий. Звідти трансфер до Порохової вежі – й всі чекають весни, щоб порадитися знову. А вчора ми дізналися, що Маркіян теж чекає. І готовий організовувати. Заради Фамілії. Заради Ради.

Максим Бадік

Про

Пластун, виховник.
Медійник, шахіст, тренер, студент.
Люблю футбол, настільний теніс, цікавлюся політичними процесами України та Світу.

1 коментар

  1. Comment by Маркіян Мандзюк

    Маркіян Мандзюк

    Також хочу приналежно подякувати:
    моєму Лісочортівському батьку – Вадиму Петруку – за настанови, підтримку та віру в мене
    Артем Жуков – за можливість, слушні думки та розуміння
    Мирослав Колодій – за компанію, вічну допомогу, за “біцуху” – бо я би не дав ради сам то таскати
    Євген Миколишин – за допомогу у транспортуванні та вирішення поточних технічних питань, за то що є своїм хлопом і будеш ним)
    Олег Вінявський – за допомогу в організації та контроль за виконанням завдань
    Володимир Литвин – за підстраховку з бусом та веселі історії)
    Сергій Чепкий – за поїздку в стрийський Епіцентр)
    Та усім ґномам та потерчатам які допомогли зробити це свято – пам’ятайте: ми творимо історію про яку колись прийдешні покоління будуть говорити з гордістю!

Прокоментуй

Close
Go top